Поради від спеціаліста, щодо затримки мовлення!
📍 ЗАТРИМКА МОВЛЕННЯ або АУТИЗМ
▪Якщо ви помітили, що ваша дитина погано розмовляє, ніж інші діти її віку, можливо вона ще не вимовила жодного слова в 2 роки, ви себе запитуєте : «чи може затримка мовлення бути ознакою розладу аутистичного спектра?». Не обов’язково.
▪Дійсно затримка мовлення, порушення вимови, навчальні розлади доволі часто можуть супроводжувати РАС, але затримка не завжди означає аутизм.
▪Насправді існують суттєві відмінності між затримкою комунікації, викликаної аутизмом, та іншими мовленнєвими порушеннями.
🔻ЗАТРИМКА МОВЛЕННЯ або МОВИ
▪Затримки мовлення або мови доволі часто трапляються у дітей молодшого віку.
Діагностувати затримку мовлення можливо, якщо воно не відповідає встановленій нормі розвитку, притаманній для конкретного віку дитини.
⚠Треба розрізняти затримку саме МОВИ та затримку МОВЛЕННЯ, хоч іноді ці поняття й змішуються.
✔ МОВЛЕННЯ це ЯК дитина:
• вербалізує
• артикулює
• вимовляє звуки та слова.
Причинами затримки власне мовлення є:
▪ або затримка загального розвитку (тобто дитина слідує типовому розвитку, але оволодіння мовленням відбувається в більш сповільненому темпі, ніж у однолітків)
▪ або наявні моторні мовленнєві порушення, які в свою чергу впливають на функціонування мовленнєвого апарату (порушена координація губ, щелеп, язика для відтворення правильних звуків та слів).
Затримка МОВИ не впливає на те «як» дитина говорить, а скоріше «ЩО» вона говорить.
Затримка мови може полягати у порушенні
▪ рецептивної мови та
▪ експресивної мови.
🔻Експресивне мовне порушення полягає у труднощах формувати та відтворювати свої думки.
Такі діти можуть прекрасно вимовляти звуки та слова, але мають проблеми з об’єднанням їх у фрази для вираження своїх думок.
🔻Рецептивне порушення мови (сприйняття та розуміння мови на слух) може також негативно впливати на обробку дитиною вхідної інформації.
Такі діти можуть мати труднощі з розумінням зверненого мовлення, з оволодінням новою лексикою (новими поняттями, розширенням словника), а також з інтерпретацією письмового чи усного мовлення.
🔻ВІДМІННІСТЬ ЗАТРИМКИ МОВЛЕННЯ ВІД АУТИЗМУ
Типовий розвиток дитини зазвичай проходить через певні стадії розвитку мовлення – експерименти з власним голосом, гуління, лепет, використання невербальних засобів комунікації як зоровий контакт, вказівний та інші жести, після додаються звуки, перші слова, словосполучення і нарешті фрази.
🔻ДИТИНА З ЗАТРИМКОЮ МОВЛЕННЯ або мови зазвичай розвивається як і її однолітки, але в сфері мовлення розвиток йде більш повільно і досягає певних відміток (порівняно з нормою) з певними затримками.
▪При цьому такі діти завжди мотивовані щодо спілкування, можуть обійняти іншу людину, посміхаються їй.
▪У них завжди присутнє бажання налагодити контакт зі своїми батьками, рідними або близькими. Вони відповідають позитивно на увагу, реагують на міміку співбесідника та здатні до імітації.
🔻У доповнення до затримки мови та мовлення, ДІТИ З АУТИЗМОМ стикаються з додатковими викликами, пов’язаними з їхньою комунікацією, соціалізацією та поведінкою.
▪Мовленнєві труднощі можуть серйозно впливати на оволодіння навичками соціальної взаємодії та спілкування з людьми.
🔻Розглянемо в чому можуть полягати труднощі мови та мовлення при аутизмі.
🔻КОМУНІКАЦІЙНІ ТРУДНОЩІ:
➖Дитина не відповідає на своє ім’я
➖Важко привернути увагу дитини
➖Повільне чи взагалі відсутнє використання жестів для привернення уваги чи комунікації
➖Лепет в перші місяці (до року) розвитку дитини, а після його різке припинення
➖Повторення одного й того ж слова або фрази
➖Специфічна модифікація голосу дитини (монотонне, механічне звучання голосу)
🔻ТРУДНОЩІ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
➖Відсутність розуміння поняття соціуму та соціальних правил поведінки
➖Дитина не відповідає на соціально прийнятні знаки уваги (наприклад, не відповідає коли хтось вітається, не дякує тощо)
➖Труднощі із сумісною увагою (неможливість одночасно сфокусуватися на одному й тому ж об’єкті з іншою людиною, привернути увагу до одного й того ж об’єкту)
➖Труднощі із соціальними навичками, такими як обмін предметами, черговість в грі чи під час розмови / діяльності, підтримка дружби та приятельських відносин
➖Уникнення зорового контакту
➖Обмежені або лімітовані інтереси в певній сфері діяльності (спеціальний інтерес)
➖Зменшений інтерес та відсутність мотивації щодо взаємодії та участі в сумісній діяльності з іншими дітьми / людьми.
🔻ПОВЕДІНКОВІ ТРУДНОЩІ
Неможливість використання мовлення для комунікації наряду з аутизмом призводить до серйозних поведінкових труднощів:
➖Посилений стиммінг або повторювані моторні рухи як розхитування тіла, плескання в долоні, вибудовування об’єктів в ряд
➖Посилена відраза від торкань або тримання за руку, інші тактильні дії тощо
➖Різка зміна настрою (плач, крик, істерики) по незрозумілим причинам
➖Стійка прив’язаність до певних предметів, об’єктів, іграшок, мультфільмів тощо
➖Надзвичайна рухливість, неможливість залишатися на одному місці
➖Дитина швидко та сильно засмучується, коли порушується її розпорядок дня та змінюються плани.
🔻В ЯКОМУ ВІЦІ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ЩОДО ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ
▪До недавнього часу РАС нечасто діагностували до 3-4 років. Але вже зараз існують відповідні диференційні методики, які б дозволили провести якісну діагностику і аутизму, і порушень мовлення.
▪У віці від 18 місяців (1,5 роки) до 2-х років затримка мови та мовлення стає більш помітною. Коли у батьків виникають перші підозри, то обов’язково слід проконсультуватися у вашого педіатра або у логопеда.
Фахівець при цьому має використати наступні інструменти та методики для тестування:
▪ Соціальних навичок (зоровий контакт, розуміння емоцій, звернення на ім’я до дитини)
▪ Фізичний розвиток (здатність використовувати вказівний жест, маніпуляція з предметами, загальна та дрібна моторика)
▪ Розуміння мовлення (ідентифікація предметів, співставлення картинок, розуміння базових інструкцій – підійди, зачини двері, дай).
▪Слід враховувати, що кожна дитина індивідуальна і порушення мовлення, які і симптоми аутизму, можуть у кожної з них бути різними.
▪Логопеди, дитячі психологи, терапевти (раніше дефектологи) відіграють значну роль для корекції проблем мовлення та мови.
▪Мовне втручання має містити конкретний індивідуалізований план або програму щодо розвитку вербальної та невербальної комунікації, розвитку експресивного мовлення та зміцнення соціальних контактів.
🔻ПЕРЕЛІК КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК, з якими має працювати фахівець з мовлення та мови при РАС:
1. ▪ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ
– Допомога з артикуляцією та вербалізацією звуків і слів
– Стратегії та механізми виражати думки, ідеї та почуття
– Зменшення поведінкових проблем внаслідок оволодіння вербальним мовленням.
2. ▪СОЦІАЛЬНЕ ПРАГМАТИЧНЕ МОВЛЕННЯ
– Використання мовлення в соціальних ситуаціях
– Навчання словам вітання, прощання, подяки, прохання, висловлення бажань, заперечення, вибачення тощо
– Оволодіння навичками розуміння соціального контексту з використанням певних слів та фраз.
3. ▪МОВА ТІЛА
– Вирази обличчя, рухи рук, жести, міміка, використання експресивних частин мови.
– Навчання дітей розрізненню як власних емоцій, так і сигналів від інших людей (щасливий, сумний, злий)
– Навчання використання дитиною відповідної міміки обличчя при тій чи іншій ситуації тощо.
4. ▪ПРОСОДИКА МОВЛЕННЯ (звучання голосу)
– Навчання дитини використовувати гучність та інтонацію свого голосу під час спілкування
– Слід відмітити, що голос дітей з аутизмом часто звучить безбарвно, роботично (механічно), беземоційно.
– Навчання дитини модулюванню тону та гучності голосу під час розмови.
5. ▪ГРАМАТИКА
– Навчання граматиці, коректному відмінюванню, правилам мови, лексики
– Використання займенника «я» замість «ти» або третьої особи (він/вона), що часто відбувається при аутизмі.
6. ▪СОЦІАЛЬНІ та РОЗМОВНІ НАВИЧКИ
– Розуміння поняття спілкування та основних правил ведення монологічної та діалогічної розмови
– Передача слова співрозмовнику під час діалогу, заборона переривання та перебивання
– Дотримання особистих фізичних кордонів та дистанції під час спілкування (не наближатися занадто близько до співрозмовника, не махати руками перед обличчям)
– Здатність формулювати запитання та чекати відповіді під час щоденної взаємодії.
7. ▪АЛЬТЕРНАТИВНА /ДОДАТКОВА КОМУНІКАЦІЯ
– Використання додаткових засобів комунікації для невербальних дітей, їх підбір, введення та застосування як на занятті, так і вдома.
– Жестова мова, комунікаційні девайси, планшети, програми, PECS та інші.
▪Джерело:
– Стаття Speech delay vs Autism: Understanding and Recognizing the Difference, Leanne Sherred, Autism Parenting Magazine, iss 119 (2022).